Секрет Просвета

БЕДРИНЕЦЬ ВЕЛИКИЙ,  снітка;  бедренец большой  Pimpinella major —  багаторічна трав'яниста гола кореневищна рослина родини селерових (зонтичних). Стебло пряме,  гостроребристе, порожнисте, при  основі під час цвітіння рослини —  з бічними розетками листків,  40—100 см заввишки. Листки перисторозсічені, з яйцевидними,  великопилчастими частками.  Квітки дрібні, білі, 5-пелюсткові,  в складних зонтиках, що мають  8—10 променів. Плід — двосім'янка. Цвіте у липні — вересні. 

Поширення. Трапляється в лісових і лісостепових правобережних  районах, у Карпатах на лісових  галявинах, по чагарниках і на  луках.  Заготівля і зберігання. Використовують корені з кореневищами,  які заготовляють восени або рано  навесні. Викопані корені миють  холодною водою і сушать на відкритому повітрі або в протопленому приміщенні. Сухої сировини  виходить 20 % . Рослина неофіцинальна. 

Хімічний склад. У кореневищах  і корінні є ефірна олія, пімпінелін, дубильні речовини, смоли,  крохмаль, цукор тощо. 

Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині препарати Б. в. використовують як гемостатичний, седативний, болетамувальний та відхаркувальний засіб. Вони заспокійливо діють на нервову систему,  нормалізують роботу серця. 

Лікарські форми і застосування.  ВНУТРІШНЬО — настій коріння (1 столова ложка подрібненого коріння на  400 мл окропу) по півсклянки 3—4 рази  на день; настойку коріння (у співвідношенні 1:10, на 70 %-ному спирті,  настоюють 7 днів) по 15—20 крапель  З—4 рази на день. 

БЕДРИНЕЦЬ ЛОМИКАМЕНЕВИЙ,  дрібчасте зіллячко, козлики;  бедренец камнеломковый  Pimpinella saxifraga —  багаторічна трав'яниста гола або  короткопухнаста кореневищна  рослина родини селерових (зонтичних). Кореневище багатоголове, гіллясте. Стебло пряме, тонкоребристе, розгалужене, штриховане, з виповненою серединою,  25—60 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки  довгочерешкові перисторозсічені  або перисті; серединні стеблові —  перистороздільні, з округло-яйцевидними, тупими, зубчастими,  надрізаними або роздільними сегментами; верхні — у вигляді піхов, без пластинок. Квітки дрібні,  білі або рожевуваті, 5-пелюсткові, в складних зонтиках. Плід —  двосім'янка. Цвіте у червні —  серпні. 

Поширення. Росте розсіяно по  всій території України у мішаних лісах, на узліссях, сухих  луках, схилах, у чагарниках.  Заготівля і зберігання. Використовують коріння (Radix Pimpinellae saxifragae), яке заготовляють восени або рано навесні.  Корені миють водою і сушать  на відкритому повітрі або в теплому приміщенні. Сухої сировини  виходить 20 % . Рослина неофіцинальна. 

Хімічний склад. Коріння Б. л.  містить ефірну олію (0,3—0,5 % ),  умбеліферон, пімпінелін, ізопімпінелін, бергаптен, ізобергаптен,  сапоніни, дубильні й смолисті  речовини, цукри, органічні кислоти тощо. 

Фармакологічні властивості і використання. Рослина входить до  фармакопеи багатьох країн світу.  В СРСР використовується лише  в народній медицині. Галенові  препарати Б. л. виявляють спазмолітичну, протизапальну та сечогінну дію. Вони сприяють нормалізації функціонування травного тракту, збуджують видільну  функцію шлункових залоз, мають  відхаркувальні та протикашльові  властивості. В травниках 16 ст.  Б. л. згадується як засіб, який  застосовували для профілактики  і лікування чуми, холери і раку,  при захворюваннях матки. Настій  або настойку кореневища з корінням використовують як відхаркувальний засіб при катарі  верхніх дихальних шляхів, при  ларингітах, трахеїтах, бронхіті,  запаленні легень, бронхіальній  астмі та коклюші. Ефективним є  використання Б. л. при сольових  діатезах, нирковокам'яній хворобі, захворюваннях печінки, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, атонії кишечника, метеоризмі, набряках та подагрі.  Зовнішньо у вигляді полоскань  препарати Б. л. застосовують при  ангіні, ларингіті, скарлатині. Свіжий сік рослини з успіхом  використовується для знебарвлювання пігментних плям. Порошок кореневищ додають до зубних паст і порошків. Напровесні  з молодих прикореневих листків  Б. л. готують свіжі салати, які  включають до лікувально-профілактичного харчового раціону.