БАДАН ТОВСТОЛИСТИЙ бадан толстолистный Bergenia crassifolia — багаторічна трав'яниста рослина родини ломикаменевих. Має товсте повзуче циліндричне кореневище до 1 м завдовжки. Стебло (квітконосна стрілка) безлисте, до 50 см заввишки. Лисгки шкірясті, блискучі, довгочерешкові, цілісні, округлі, зимуючі, до 35 см завдовжки, в прикореневій розетці. Квітки правильні, двостатеві, дзвіночковидні, лілово-червоні, в щільному верхівковому волотисто-щитковидному суцвітті. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні.
Поширення. Походить з Алтаю. На Україні вирощується переважно в ботанічних садах. Заготівля і зберігання. Використовують кореневища (Rhizoma Bergeniae), зібрані в липні — серпні, їх миють, ріжуть на куски до 20 см, попередньо пров'ялюють і досушують на відкритому повітрі протягом 3 тижнів. Зберігають у добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 4 роки. Аптеками не відпускається. Хімічний склад. Корені й кореневища містять дубильні речовини (15—28 % ), цукри, вільні поліфеноли, глікозид бергенін, крохмаль. У листі виявлено дубильні речовини, глікозид арбутин (10— 20 % ), вільний гідрохінон (2— 4 %).
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. т. вияв50 ляють кровоспинну, протизапальну, бактерицидну і в'яжучу дію. Вони зумовлюють поверхневе ущільнення тканин, пригнічення секреції залоз, зменшення болю, прискорюють частоту серцевих скорочень, знижують артеріальний тиск, зміцнюють стінки капілярів, справляють місцеву судинозвужувальну дію, проявляють активність по відношенню до дизентерійної і черевнотифозної паличок. Препарати Б. т. призначають при неінфекційних колітах і ентероколітах, а в комбінації з сульфаніламідами й антибіотиками — при дизентерії. В гінекології Б. т. застосовують при надмірних менструаціях і кровотечах після абортів, геморагічних метропатіях, фіброміомі матки; зовнішньо — для лікування ерозії шийки матки. В стоматологічній практиці Б. т. використовують у вигляді полоскань при стоматитах і гінгівітах. У народній медицині настій кореневищ і коріння п'ють і при хворобах горла та ротової порожнини, при шлунково-кишкових захворюваннях, лихоманці й головному болі. Зовнішньо порошок кореневищ Б. т. використовують як протизапальний засіб і для присипання ран. Добре вимочені кореневища Б. т. придатні в їжу, а з сухого листя готують чагирський, або монгольський, чай, що має тонізуючі властивості й поліпшує обмін речовин в організмі.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — рідкий екстракт (3 столові ложки подрібненої сировини заварюють склянкою окропу, кип'ятять на малому вогні до випарювання половини початкового об'єму, проціджують) по 30 крапель 2—3 рази на день; відвар кореневищ (10 г сировини на 200 мл окропу) по 1—2 столові ложки 3 рази на день перед їдою. ЗОВНІШНЬО — розчин для спринцювань, який готують розведенням 1 столової ложки рідкого екстракту в 1 л теплої води (зразу після спринцювання роблять на 10—15 хв піхвову ванночку з рідкого екстракту), курс лікування — 2 тижні; розчин для полоскань ротової порожнини (10 мл рідкого екстракту на 90 мл дистильованої води)
Исцеление 
Статистика
