АРАЛІЯ СЕРЦЕВИДНА, аралія Шмідта; аралия
сердцевидная Aialia coidata, синонім — A. schmidtil — багаторічна трав'яниста
рослина родини аралієвих. Стебло просте, голе, 1,5—2 м заввишки. Кореневище
товсте, м'ясисте, ароматне. Листки двічітрійчастоперистоскладні,
довгочерешкові. Квітки дрібні, зеленувато- або жовтувато-білі, двостатеві й
тичинкові, зібрані у верхівкове волотевидне суцвіття, що складається з багатьох
зонтиків. Інколи в пазухах верхніх листків утворюються додаткові, частіше
одиничні зонтики. Плоди ягодоподібні, м'ясисті, чорні, 3—4 мм у діаметрі. Цвіте
у липні—вересні.
Поширення. В дикому стані росте на Далекому Сході (південні Курильські
острови, Сахалін). На Україні є в ботанічних садах і на дослідних станціях, у
окремих аматорів як інтродукована рослина. Заготівля і зберігання — як у статті
Аралія висока. Хімічний склад. Корені А. с. містять тритерпенові сапоніни — аралозиди
А, В і С, близькі за хімічним складом до панаксозидів женьшеня. Серед них
переважає аралозид А. Крім цього, в коренях є кумарини, ефірна олія (2 % ) тощо
Використання. Настойку коренів А. с. використовують нарівні з настойкою
коренів аралії високої за тими самими показаннями, ці настойки майже не
різняться за активністю. Разом з тим токсичність настойки А. с. значно нижча
порівняно з настойкою аралії високої. ПРОТИПОКАЗАННЯ такі самі, як і для
настойки аралії високої.
Исцеление 
Статистика
