АЙЛАНТ НАЙВИЩИЙ, китайський ясен,
токсикодендрон високий; айлант высочайший Ailanthus altissima — листопадне
дерево родини симарубових, до 20 м заввишки. Крона розлога, молоді гілки
опушені, темно-жовті. Листки чергові, непарноперисті, 60—80 см завдовжки, з
13—25 видовженояйцевидними листочками. Квітки 5-пелюсткові, дрібні, одно- або
двостатеві, зеленувато-білуваті, зібрані в довгу верхівкову волоть до 30 см
завдовжки. Плід — яскраво-червоно-коричнева крилатка. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Походить з Китаю. На Україні, переважно в південних районах,
розводять у садах і парках як декоративну рослину.
Сировина. Використовують кору, листя, квітки і плоди. Рослина
неофіцинальна. Хімічний склад. Кора А. н. містить дубильні речовини (до 12 % ),
сапоніни, алкалоїди, стерини, лактон симарубін, кумариновий гетерозид, гіркі
речовини, до складу яких входить айлантин.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати А. н. виявляють виражену
антимікробну і протизапальну дію. Настойку сухих стиглих плодів А. н. раніше
використовували при виготовленні препарату ангінолю (ехінор), який призначали
при лікуванні ангін. У народній медицині кору і листя використовують як засіб
проти стьожкових глистів і дизентерії, а плоди — при геморої та як засіб, що
регулює менструації. Листя, крім того, вважається ефективним засобом при
лейшманіозі. В гомеопатії квітки, молоду кору і свіжі пагони використовують при
скарлатині й дифтерії, а плоди — при нирковокам'яній і жовчнокам'яній хворобах
та як протираковий засіб.
|