Секрет Просвета

ОГІРОК-ПИРСКАЧ  ПРУЖНИЙ,  скажений огірок;  бешеный огурец  Ecballium elaterium —  однорічна трав'яниста рослина родини гарбузових. Стебло сланке,  25—70 см завдовжки, шорстковолосе, без вусиків. Листки чергові, серцевидні, невиразнолопатеві,  зарубчасто-зубчасті, 8—20 см завдовжки, зісподу сіроповстисті,  зморшкуваті. Квітки одностатеві  (рослини однодомні), правильні,  блідо-жовті; тичинкові — з п'ятироздільною чашечкою і п'ятироздільним віночком, до 2 см завдовжки, зібрані в бічні малоквіткові китиці; маточкові — з трубчастою, п'ятироздільною чашечкою і п'ятироздільним віночком,  1,5—2 см завдовжки, одиничні, на  довгих квітконіжках у пазухах  листків. Плід ягодоподібний, довгастий, 5—10 см завдовжки, зеленуватий, шорсткощетинистий;  по достиганні плід під великим  тиском рідини, що в ньому міститься, відокремлюється від ніжки, а через утворений отвір з силою випорскується насіння на  віддаль 1—2 м від рослини. Цвіте  у липні — вересні. Плоди достигають у вересні — жовтні.  

Поширення. Огірок-пирскач  пружний росте на засмічених  місцях у приморській смузі.  Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують  недозрілі плоди рослин (Fructus  Ecballii elaterii). Вживають їх свіжими (у вигляді соку) або сушать  на сонці чи в теплому приміщенні.  Штучне сушіння проводять при  температурі до 45 °. Сухих плодів  виходить 8—9 % . Зберігають їх  окремо від іншої сировини (вони  отруйні). Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Плоди рослини  містять а- і р-елатерин, елатерицин А і В, елатеразу, органічні кислоти, білкові речовини, сліди алкалоїдів.  

Фармакологічні властивості і використання. В невеликих, строго  визначених дозах огірок-пирскач  пружний призначають як сильний  проносний засіб при набряках різного походження, зокрема при водянці. Поряд з цим застосування  цієї рослини показане і дає добрий  терапевтичний ефект при жовтяниці й вірусному гепатиті. У процесі експериментальних досліджень встановлено антибластичну  властивість рослини. Протипух303  линну активність виявили елатерицин А і В, а- і р-елатерени,  кислота С24Н44О5. Настойку плодів  вживають для натирання при ревматизмі, ішіасі та невралгії. В гомеопатії огірок-пирскач застосовують при проносі й дитячій  хореї.  Лікарські форми і застосування.  ЗОВНІШНЬО—настойку плодів (готують на міцній горілці у співвідношенні 1 : 20) використовують для натирання. Огірок-пирскач пружний —  дуже отруйна рослина. Прийняті всередину 0,6 г свіжого соку плодів  можуть спричинити смертельне отруєння. Вживати огірок-пирскач усередину дозволяється тільки за призначенням і під контролем лікаря. Потребує обережності й зовнішнє застосування рослини (можливе подразнення  шкіри, виникнення пухирців і навіть  виразок).  

ОГІРОК ПОСІВНИЙ  огурец посевной  Cucumis sativus —  однорічна однодомна шорстковолосиста трав'яниста рослина родини гарбузових. Стебло лежаче  або лазяче за допомогою простих  вусиків, розгалужене, завдовжки  до 3 м. Листки чергові, серцевидні, 3—5-лопатеві. Квітки одностатеві, жовті; тичинкові зібрані  пучками в пазухах листків, маточкові — одиничні, на коротеньких  ніжках. Плід — несправжня ягода  (гарбузина). Цвіте у травні —  липні.  

Поширення. Походять огірки з Індії. По всій території України їх  вирощують як цінну овочеву рослину.  Сировина. З лікувальною метою  використовують плоди і насіння  рослини. Рослина неофіцинальна.  

Хімічний склад. Плоди огірків  містять цукри (1,07—2,70 % ), пектинові речовини (0,4 % ), крохмаль  (0,1 %), клітковину (0,7 % ), органічні кислоти (яблучна, лимонна,  щавлева), стероїдні сапоніни курбітацини, вітаміни (В3, В5 та  інші), макро- і мікроелементи (калій — 141 мг% , фосфор — 42 мг% ,  магній, кальцій, хлор, залізо —  0,6 мг% , алюміній — 0,43 % , йод,  фтор, цинк, марганець, мідь, молібден та інші).