 КАВУН
ЗВИЧАЙНИЙ арбуз обыкновенный Citrullus lanatus, синонім — С. vulgaris — однорічна однодомна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини гарбузових.
Стебло волохатошорстке, лазяче (за допомогою дво-трироздільних вусиків), дуже розгалужене, п'ятигранне, 2—5 м завдовжки. Листки чергові, черешкові, до 20 см завдовжки, глибоко
розділені на 3—5 вузеньких округлих
часток, які в свою чергу надрізані на
округлі часточки. Квітки одностатеві,
одиничні; віночок — 5-роздільний, сірчастожовтий. Плід — велика, куляста або видовжена, зелена або білувата ягода, з
соковитим червоним або жовтуватим
м'якушем. Цвіте у червні — липні. Плоди
достигають у серпні — вересні.
Поширення. Кавун звичайний походить з напівпустель та пустель Південної Африки. На Україні, переважно в
південних районах, його широко вирощують
як харчову рослину. Сировина. З
лікувальною метою використовують м'якуш
і шкірку зрілих плодів, а також насіння.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. М'якуш кавуна містить
до 8,7 % цукрів (переважно фруктоза), 0,1 % органічних кислот (яблучна, лимонна та інші), пектинові
речовини (0,5%), клітковину (0,5%),
фолієву кислоту (8 мкг/100) і незначну кількість інших вітамінів (С, В,, Вг, В„, нікотинову кислоту і р-каротин).
Фармакологічні
властивості і використання. Сік і м'якуш кавуна мають сечогінні й жовчогінні властивості, добре гамують спрагу при гарячці. Ніжна клітковина кавунів збуджує перистальтику 187 кишок,
прискорює виведення з організму холестерину, виявляє легку послаблюючу дію. При
каменях у жовчному міхурі, циститах, нефритах, пієлонефритах і нирковокам'яній
хворобі (уратний, кальцієвооксалатнийі
цистиновий уролітіаз з випадінням солей
у кислому середовищі) рекомендується
щодня вживати по 2—2,5 кг свіжих
кавунів. Тривале вживання м'якуша кавуна
виліковує хронічні гастрити, покращує стан хворих на атеросклероз і цукровий діабет. При хронічній недостатності
кровообігу, гіпертонії, нефритах, пієлоциститах, подагрі, хворобах печінки і жовчного міхура призначають
кавунні розвантажувальні дні, які, залежно від стану хворого, проводять два рази на тиждень або один раз на десять днів. У розвантажувальні дні хворий одержує
\ише 1,5 кг
кавуна, з'їдає його за 5 прийомів.
Розвантажувальні дні треба проводити під контролем лікаря. Як сечогінний засіб
свіжий або квашений кавун корисний при ожирінні. Насінням кавуна виганяють глистів, а розтерте насіння з молоком вживають
при маткових кровотечах. Як сечогінний
засіб використовують і шкірку кавуна. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій сухих шкірок (80—100 г сировини на 500 мл окропу, настоюють до охолодження) по півсклянки 4—5
раз на день при гострих і хронічних
запаленнях товстого кишечника; відвар шкірок (20 г сухих або свіжих шкірок на 200 мл окропу) по півсклянки 3—4 рази на день як сечогінний
засіб.
| 
Исцеление 
Статистика
