АЛТЕЯ ЛІКАРСЬКА проскурняк,
гордовля, папурник, слизник; алтей лекарственный Althaea oliicinalis — багаторічна
повстистоопушена, з міцним розгалуженим кореневищем і м'ясистими довгими
коренями рослина родини мальвових, заввишки до 1,5 м. Стебел багато, вони
прямостоячі, прості або у верхній частині галузисті. Листки чергові, черешкові,
яйцевидні або видовженояйцевидні, трохи лопатеві, по краю зарубчасто-зубчасті.
Квітки двостатеві, правильні, в китицевидно-волотевидних суцвіттях. Віночок
блідо-рожевий. Плід — багатосім'янка. Цвіте у серпні — вересні.
Поширення. Росте по всій території України на вологих луках по берегах
річок, стариць, озер і ставків, по чагарниках, на заболочених та солонцюватих
місцях. Заготівля і зберігання. Заготовляють корені (Radix Althaeae) дворічного
і старшого віку рослин восени після відмирання надземної частини. Корені швидко
миють холодною водою, підсушують, знімають кору і, розрізавши вздовж на 2—4
частини, швидко сушать під наметом або в сушарках при температурі 30—35°.
Зберігають у сухих (
Сировина дуже гігроскопічна), добре провітрюваних приміщеннях. Строк
придатності — 3 роки. В деяких зарубіжних країнах заготовляють і листя (перед
цвітінням), і квітки (під час цвітіння). Хімічний склад. Корені А. л. містять
слиз (бл. 35% ), крохмаль (37%), цукор (8%), аспарагін (2%), бетаїн (4%), жирну
олію (1,7%), пектини (16%). Листя і квітки містять незначну кількість слизу і
ефірної олії, в плодах є жирна олія (12 % ).
Фармакологічні властивості і використання. Препарати А. л. виявляють протизапальну,
пом'якшувальну, відхаркувальну та захисну обволікаючу дію на слизову оболонку
шлунка, сприяють тривалішому впливові призначуваних разом з ними інших
лікарських речовин, уповільнюючи всмоктування їх. У науковій і народній
медицині А. л. приймають всередину у вигляді відвару або холодного настою
коріння при захворюваннях органів дихання (хронічні бронхіти, трахеїти,
ларингіти, бронхопневмонії, бронхіальна астма, коклюш) та шлунково-кишкового
тракту (катаральні стани стравохода, гастрити, ентероколіти, виразкова хвороба
шлунка і дванадцятипалої кишки, особливо супроводжувана проносами). Настій і
екстракт, крім того, використовують внутрішньо при лікуванні екземи і псоріазу.
В народній медицині відвар коріння А. л. внутрішньо вживають при запаленні
сечового міхура, болісному мимовільному сечовиділенні, диспепсії у дітей,
запальних процесах у нирках; зовнішньо — для полоскання ротової порожнини,
горла, промивання очей при запаленні повік, для клізм при діареї, а також як
протизапальний і пом'якшувальний засіб у вигляді припарок. Відвар коріння А. л.
у молоці використовують при туберкульозі легень. Авіценна пропонував відвар з
коріння, листя і насіння А. л. як пом'якшувальний засіб при плевритах, каменях
у сечовому міхурі і навіть при пухлинах. Коріння А. л. використовують для
приготування пілюльної маси та як слизистий продукт у дієтичному харчуванні. В
зарубіжній практиці при лікуванні захворювань горла, легень і травного тракту
нарівні з коренями використовують і листя та квітки А. л. Корінь А. л. входить
до складу грудних чаїв.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коренів (6 г або 2 столові
ложки коренів на 200 мл окропу) п'ють гарячим по половині чи третині склянки
3—4 рази на день після їди; настій коренів холодний (6,5 г коренів на 100 мл
води кімнатної температури, настоюють 1 годину) по 1 столовій ложці через кожні
2 години; настій коренів гарячий (1 столова ложка коренів на 200 мл води
кімнатної температури, настоюють 4 години, кип'ятять 6—7 хвилин, охолоджують)
п'ють теплим по 2 столові ложки 3—4 рази на день. З готових препаратів
застосовують: сухий екстракт алтейного кореня (Extractum Althaeae siccum);
рідкий екстракт алтейного кореня (Extractum Althaeae fluidum); мукалтин
(Mucaltinum) по 1—2 таблетки 2—3 рази на день; сироп алтейний (Syrupus
Althaeae) використовують для поліпшення смакових якостей мікстур та як
обволікаючий засіб (дітям дають по 1 чайній ложці через кожні 2 години при
простудних захворюваннях).